У межах постійної співпраці з органами та установами Об’єднаних Націй наша Асоціація надала інформацію Спецдоповідачеві ООН у галузі культурних прав Александрі Ксантакі для підготовки її чергової доповіді, присвяченої індикаторам культурних прав, які допоможуть здійснювати моніторинг їх реалізації на національному рівні.
У матеріалах, підготовлених експертами АРК, зокрема Борисом Бабіним, Андрієм Чвалюком, Олесею Цибулько та іншими, і оприлюднених тепер на офіційних ресурсах ООН, наголошується, що під час триваючої агресії проти України контрольовані рф війська та найманці вчиняють такы грубі порушення міжнародного права, як напади на об’єкти культури, знищення та розграбування української культурної спадщини, а також поширення нацистської, расистської та дискримінаційної пропаганди й мови ворожнечі.
Також у інформуванні зазначається, що російська агресія та окупація українських територій є прикладом того, що в умовах міжнародного збройного конфлікту необхідно розробити спеціальні індикатори для оцінки рівня захисту культурних прав.
Такі індикатори мають охоплювати дотримання сторонами конфлікту норм міжнародного гуманітарного права щодо гарантій збереження культурного середовища. Зокрема, йдеться про кількість пошкоджених або знищених історико-культурних пам’яток, обсяг викрадених чи незаконно привласнених культурних цінностей та артефактів, кількість постраждалих діячів культури, а також заходи, вжиті сторонами конфлікту для захисту об’єктів культури, зокрема фізичний захист, евакуація, маркування, оцифрування тощо.
Крім того, індикатори повинні враховувати дотримання норм міжнародного кримінального права стосовно захисту культурного середовища: рівень вчинення міжнародних злочинів проти об’єктів культури, наявність національних або міжнародних судових проваджень щодо відповідних фактів і причетних осіб, а також кількість і форми притягнення винних до відповідальності.
Крім того, вони мають охоплювати питання права прав людини, що охоплює рівень цензурних обмежень; характер, формат і кількість покарань та інших репресивних заходів, застосовуваних до публікацій і подій у культурному житті; ступінь використання сторонами конфлікту мови ворожнечі, расистської та дискримінаційної риторики; а також відображення цих фактів в об’єктивних звітах правозахисних структур, міжнародних організацій та судових органів.
Також мають бути враховані питання освіти, зокрема зміст навчальних програм, мова навчання та використовувані навчальні матеріали, що, зокрема відображено в нормативній базі та управлінській практиці сторін конфлікту.
До того ж, важливим є використання сторонами конфлікту культурних або квазікультурних інструментів як форми когнітивної війни та пропаганди, зокрема в третіх країнах і на глобальному рівні; застосування таких засобів для «виправдання» агресії, інших міжнародних злочинів, а також окупації та спроб анексії територій; а також масштаби поширення дезінформації та фейків, зокрема з використанням сучасних технологій, у тому числі штучного інтелекту.
У інформуванні АРК наголошується, що відповідні пропозиції щодо індикаторів, розроблені на прикладі ситуації в Криму, обговорювалися нашими експертами під час сесій Стратегічного форуму «Майбутнє Криму».
The post Російська агресія та виклики у сфері реалізації культурних прав first appeared on Асоціація реінтеграції Криму.