#громадськемісце Травень у Криму: з Великоднем під наглядом поліції, але без «миру, труда» та військового параду #крим #krym #crimea #крым

Травень у Криму: з Великоднем під наглядом поліції, але без «миру, труда» та військового параду

Травень 2024 року в анексованому Криму не став тим самим «радянським», як того хотіли у Кремлі, що одночасно проводив інавгурацію Путіна. 1 травня – демонстрації, а 9 травня – військові паради та салюти було скасовано, а ході «Безсмертного полку» дозволили відбутися в онлайнрежимі. Як заявила місцева російська влада, все це було зроблено з міркувань безпеки, хоча додатково було запроваджено вихідний у зв’язку з великодніми святами.

Як відбулися травневі свята на Кримському півострові? Чи актуальним сьогодні для Криму є гасло «Мир! Труд! Травень!», і чому у російський День Перемоги так багато говорять про іншу війну? Навіщо цими днями з Москви транслювали войовничі настрої? Крим.Реалії спробували розібратися у цих питаннях разом із експертами.

Маївок не було, Великдень пройшов під наглядом поліції, а День Перемоги – без параду

До ковідних обмежень і лютого 2022 року 1 травня в багатьох містах анексованого Росією Криму відзначали День міжнародної солідарності трудящих. Свято весни та праці зазвичай використовувалося профспілками, партіями і рухами різного спрямування для проведення політичних акцій під своїми гаслами. З першим травня тісно пов’язане виникнення не революційних, а «сучасних» маївок – пікніків. Ця традиція святкування на природі була поширена у СРСР.

2024 року маївок не було, зате, як вважає ялтинський блогер Кримчанин, «люди просто сиділи в кафе або гуляли набережною».

Літнє кафе в Ялті. Ілюстративне фото


Літнє кафе в Ялті. Ілюстративне фото

6 травня 2024 року у зв’язку зі святкуванням Світлого Христового Воскресіння (Великодня) також був днем відпочинку на анексованому півострові згідно з указом російського глави Криму Сергія Аксьонова (за документами – Аксенов).

Як показали на кримському каналі «Крымские маршруты», кримчани 5 і 6 травня відвідували православні церкви. У багатьох кримських містах великодні заходи супроводжувалися перевіркою документів поліцейським нарядом, оглядом за допомогою металодетекторів.

Святкування Великодня у Севастополі, 5 травня 2024 року


Святкування Великодня у Севастополі, 5 травня 2024 року

Раніше у квітні за рішенням місцевої влади Сімферополя із Собору рівноапостольного князя Володимира та княгині Ольги місцевої громади ПЦУ було демонтовано купол: вірян не лише позбавили їхніх прав і свобод, а й почали руйнування церкви.

Цього року глядачі залишились без параду не лише у Сімферополі, а й у Севастополі.

За словами севастопольської російської блогерки Олени Бардовської, у Севастополі не було параду, але «народ все одно гуляв по-повній».

В черговий раз у Криму оголосили про «тривалі вихідні». Кримчани відпочивають і не працюють чотири дні – з 9 до 12 травня, а 8 травня був скорочений робочий день.

Травневі дати для російського агресора не втратили сенсу – експерт

Представник Крайової Ради Українців Криму (КРУК, Київ) та головний редактор газети «Кримська світлиця» Андрій Щекун у бесіді з журналістом Крим.Реалії вказав на сакральний зміст травневих свят для продовження російської агресії в Україні.

Враховуючи рішення окупантів, очевидно, що настає вже критична ситуація для них і для режиму загалом

«Ці дати для російського агресора не втратили сенсу. Вони, навпаки, – їхня зброя пропаганди, вже сформована роками. Ось чому у Криму не святкують ці дати, питання! І це, найімовірніше, означає, що економлять гроші на організацію проведення публічних заходів. Схоже, що й сама вже пропаганда не така ефективна, бо ходити на паради це одне, а коли бачиш щодня реальну картинку реального часу, то це може спровокувати у населення вже спротив проведенню таких «миролюбних» пропагандистських заходів. Тому, з одного боку, влада на півострові та в Кремлі має побоювання, а, можливо, і страх щодо проведення таких заходів, які можуть створити проблеми, зокрема приховану антипропаганду. З іншого боку, ресурси потрібні, щоб провести ефективні публічні заходи, але їх уже недостатньо, щоб забезпечити цю частину пропаганди. Тому, враховуючи рішення окупантів, очевидно, що настає вже критична ситуація для них і для режиму загалом… Далі буде лише гірше, насамперед економічно, на окупованих територіях та в Росії загалом», – зазначив експерт.

Андрій Щекун, представник Крайової Ради українців Криму, головний редактор газети «Кримська світлиця»


Андрій Щекун, представник Крайової Ради українців Криму, головний редактор газети «Кримська світлиця»

Він вважає, що 1 травня, як символ свободи трудящих, і 9 травня, як символ «перемоги добра над злом», уже ніколи не можуть стати «революційним приводом» для перетворень у Росії.

Сьогодні окупанти не проводять громадські заходи, здатні зібрати значні людські маси

«Пропаганда цих двох дат була спрямована на зміцнення державної політики Росії та протиставлення політиці західних країн у цивілізованому світі. Вона цілком вичерпала себе. Сьогодні окупанти не проводять громадські заходи, здатні зібрати значні людські маси. У Росії революційним перетворенням може стати лише переворот внаслідок погіршення економічної стабільності. Ось ці прогнози мають рано чи пізно здійснитися», – наголосив Андрій Щекун.

У Москві на відміну від багатьох російських міст, військовий парад не скасували, хоча і провели його за скороченою програмою – без масового використання рухомої техніки. Він відбувся 9 травня вранці. За даними російських ЗМІ, про свою участь у московському військовому параді заявили вісім країн: Казахстан, Білорусь, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Куба, Лаос та Гвінея-Бісау.

Російські військовослужбовці їдуть на бронетехніці під час військового параду на Красній площі в Москві, 9 травня 2024 року


Російські військовослужбовці їдуть на бронетехніці під час військового параду на Красній площі в Москві, 9 травня 2024 року

Також посол Франції у Москві був присутній на інавгурації Володимира Путіна у Кремлі 7 травня, незважаючи на зроблені європейськими інститутами раніше заяви про невизнання виборів російського президента у березні.

Інавгурація невизнання та образ «невидимої», але неминучої мобілізації

Крим.Реалії також звернулися до одного з російських лінгвістів-дослідників мови війни, який побажав залишитися невідомим, з проханням прокоментувати травневі урочистості у РФ. У зв’язку з цим експерт навів низку асоціативних прикладів, серед яких, як підкреслив він, давно й методично нав’язувані росіянам і мешканцям окупованих Росією українських територій військові наративи, «просочені» войовничою риторикою та образами страху.

Гасло «Мир! Труд! Травень!» більше не може бути актуальним

«Як і «Бенкет Валтасара» – біблійний сюжет про царя із сумним результатом, «військові танці» в Росії тривають не один день. Все почалося вже не 1 травня, а з інавгурації. Гасло «Мир! Труд! Травень!» більше не може бути актуальним. «Штірліц йде коридором…», згадується фраза з відомого серіалу про радянського розвідника. Схожим способом російське ТБ показало 7 травня і Володимира Путіна, який крокував коридорами Кремля. А це означає, що «навіть у такий день президент працює». Як упевнено йде! «Сильний у Росії президент» – така думка вселяється десяткам мільйонів зомбованих росіян, біженцям із зон воєнних дій, а також «продавлюється» на окупованих територіях. І «пропагандистська баланда» через «віконце» улюбленого «зомбоящика» здається особливо смачною у такій урочистій обстановці. Цього дня відбулася і генеральна репетиція військового параду…», – заявив співрозмовник Крим.Реалії.

Президент Росії Володимир Путін йде на церемонію інавгурації у Кремлі. Москва, 7 травня 2024 року


Президент Росії Володимир Путін йде на церемонію інавгурації у Кремлі. Москва, 7 травня 2024 року

За його словами, у Росії та на захоплених нею чужих територіях, включаючи Крим, хтось у день 9 травня впевнено крокував площею, «блискаючи очима та променистими посмішками», а хтось залишився вдома, про себе і по-тихому проклинаючи режим. Особливий ажіотаж нагнітали навколо «героїв» так званої «спеціальної військової операції» (так у Росії називають її війну проти України – КР).

Тепер Кремлю потрібне нове гасло – «Дійдемо до Берліна!»

«А навколо, як на парад, вся країна крокує до пекла» («А вокруг, как на парад, вся страна шагает в ад»), – співав уже покійний російський співак Ігор Тальков у пророчій, на мій погляд, пісні «Батьківщина моя» («Родина моя»). І цього року повз лідера Кремля, який гордо дивився з трибуни мавзолею, колони пройшли Красною площею, де колишній тоталітарний режим дбайливо упокоїв тіла Леніна, Сталіна та інших осіб, які кинули свій народ у м’ясорубку репресій та воєн. Так званий сучасний народ із захопленням дивився на виставлений владою трофейний «Леопард», який, за задумом організаторів, має стати підтвердженням фрази «Можемо повторити!». Тепер Кремлю потрібне нове гасло – «Дійдемо до Берліна!» – додав російський експерт.

Володимир Путін на параді у Москві. Росія, 9 травня 2024 року


Володимир Путін на параді у Москві. Росія, 9 травня 2024 року

Як вважає співрозмовник Крим.Реалії, не всі, однак, змогли зрозуміти показану на параді в Москві глибину трагізму сучасної ситуації в Росії, і побачили далеко не всіх і не все.

Останні кошти вони віддали на придбання речей першої необхідності ще в першу мобілізацію

«Багато хто вже не зможе повстати з землі, покалічені лежали у задушливих палатах шпиталів і думали про те, як зібрати гроші на протези. Адже станні кошти вони віддали на придбання речей першої необхідності ще в першу мобілізацію. А як інакше? Адже відправляли та відправляють людей у Росії на фронт воювати з «нацистами»! І в такому патріотичному чаді, та ще й під горілку (чим не фронтові сто грамів!), навряд чи хтось помітив тінь жінки, яка стояла поряд, із посірілим обличчям і в чорній хустці – образ чергової мобілізації. Поки вона стоїть поруч і мовчить, її не помічають, але пройде трохи часу, і її стане впізнавати в обличчя кожна, хто має сина, брата, чоловіка… Саме вона прийде за чоловіками, забере і віддасть їх іншій, часто невидимій, жінці з косою в руках, від якої ще ніхто живим і здоровим не повертався», – заявив експерт.

В анексованому Криму створили 25 призовних комісій муніципальних утворень та призовну комісію півострова. Про це виданню «Московский комсомолец» розповів призначений Росією військовий комісар Криму Євген Машуков.

Близько 200 ветеранів стали глядачами параду Перемоги на Красній площі 9 травня у Москві. Про це повідомила ТАСС голова центрального штабу Всеросійського громадського руху «Волонтери Перемоги», депутатка Держдуми Росії Ольга Занко. Раніше в лютому вона заявляла, що в Росії загалом залишилися живими близько 12,5 тисяч ветеранів.

За простими підрахунками, тим, кого призвали на службу в сімнадцятирічному віці на початку 1945 року, сьогодні було б щонайменше 95 років. Сімнадцятирічним призовникам 1941 року, які пройшли всю війну, сьогодні має бути 99 років.

З 2015 року в Україні, як і в країнах Європи, США, Австралії, 8 травня відзначають День пам’яті та примирення. У 2023 році Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, який встановлює 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Президент України Володимир Зеленський того ж року підписав Указ про відзначення в Україні 9 травня Дня Європи.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

ДЖЕРЕЛО